Приведены результаты геолого-геофизических исследований проблемы комплексного освоения углегазовых месторождений Донецкого бассейна. Рассмотрены вопросы генезиса и развития геоструктуры региона, газоносности каменноугольных образований, определены условия сохранения углеводородных газов. Обоснованы геологические и методические предпосылки поисков промышленных скоплений метана в нетрадиционных местах.

Приведены результаты исследований влияния последствий закрытия угольных шахт на состояние горного массива и территории горного отвода шахт. Впервые рассмотрен механизм активизации геомеханических процессов в горном массиве при мокрой консервации шахт и описаны случаи активации процессов сдвижения горных пород над выработками малой глубины заложения. Приведена общая характеристика геологических и горнотехнических условий угольных шахт центрального района Донбасса. Предложена методика выполнения экспериментальных исследований параметров проявлений горного давления при отработке крутых пластов. Освещены особенности исследования параметров проявлений горного давления в вентиляционных и углеспусковых выработках при щитовой обработке в условиях влияния геологических нарушений.

Приведены результаты разработок в области теории и практики наземной сейсморазведки, целенаправленно сориентированных на реальные условия и геологическое строение угленосных формаций Донецкого бассейна, а также прогноз тектонического строения шахтных полей и зон повышенной газоносности углепородного массива. Раскрыты вопросы сейсмогеологического и математического моделирования зон тектонических нарушений различных типов. Особое внимание уделено методу томографии на отраженных волнах. Определены основополагающие критерии прогноза геологических нарушений.

Проведен обзор условий формирования газоносности угленосных отложений Донбасса и методов ее прогноза. Рассмотрены методики лабораторных исследований газогенерационных свойств углевмещающих пород. Изложены результаты теоретического анализа процесса распространения сейсмических волн в угленосной толще, содержащей зоны вероятного скопления газа. Приведены новейшие методики полевых наблюдений и обработки информации. Осуществлен прогноз зон тектонических нарушений и повышенной газоносности углепородного массива Донецкого бассейна.

Приведены результаты исследований газоносности регионов Северо-Восточного Донбасса, его прибортовых зон (граница с Днепровско-Донецкой впадиной) и Львовско-Волынского бассейна с оценкой ресурсов сорбированных (угольных) газов и запасов свободных газов в месторождениях и купольных структурах. Дана геологическая характеристика, определены степень угленосности и метаморфизма, освещены результаты исследований газоносности угленосных отложений и ресурсов метановых газов, а также газообильности шахт и объемов добычи газа (ДГ) в данных геолого-промышленных регионах. Определены перспективные районы и площади для опытных работ по ДГ для угольных бассейнов. Представлены карты газоносности угольных пластов (УП) ряда районов Донецкого бассейна, каталог усредненных значений метаноносности УП действующих и закрытых шахт.

Рассмотрены история и состояние изученности газоносности углегазоносных бассейнов Украины (Донбасса и Львовско-Волынского). Дана методика подсчета ресурсов углеводородных газов. Изучены геологическое строение и угленосность Донецкого бассейна. Определен газогенерационный потенциал угленосных отложений Донецкого и Львовско-Волынского бассейнов. Рассмотрены возможные пути миграции угольных газов. Проведено исследование современного состояния газоносности угленосных отложений и ресурсов метана в Донбассе, в частности, в Лозовском, Павлоградско-Петропавловском, Южно-Донбасском, Красноармейском, Красноармейском Западном, Донецко-Макеевском, Центральном и Честяково-Снежнянском геолого-промышленных районах.

Necessity of development and creation of drilling-and-analytical complex test sample to study the top of geological section is described. Stages of the sample development and testing, technical characteristics and application conditions are presented.

Design and functional capabilities of analog and digital signal processing modules and units of portable analyzer for exploration in mines ("ШАИ-8") is described. A brief description of embedded software to control the analyzer main functions, visualization of current measurements, and storage of measurement results for further analysis and processing in laboratory conditions is presented. The main specifications of analyzer are given.

Наводяться результати застосування сейсмічної розвідки методом відбитих хвиль у модифікації спільної глибинної точки (МСГТ) для вивчення структурно-тектонічних особливостей Бобриківського золоторудного родовища. Наводяться основні положення методик польових робіт, а також обробки та інтерпретації одержаної інформації.

Наведено результати комплексування геофізичних сейсморозвідувальних та електророзвідувальних методів при вивченні зсувних ділянок Криму. Розглянуто коло розв'язуваних задач, методики польових робіт і обробки та інтерпретації одержаних результатів. Показано переваги застосування геофізичних методів порівняно з традиційними методами вивчення зсувів.

Великі породні відвали, створюючи значні техногенні навантаження на геологічне середовище, реагують на локальні особливості будови, властивості і стан гірських порід, що складають їх основу. Це зумовлює розвиток небезпечних фізико-геологічних процесів, які порушують нормальну експлуатацію відвалів, погіршують екологічні умови, що часто призводить до руйнівних наслідків. Розглянуто результати геофізичних досліджень у районі відвалу N 2 Інгулецького ГЗК з метою одержання інформації про будову і фізико-механічні характеристики кристалічної основи, осадового чохла і самого відвалу для виявлення ділянок можливого розвитку небезпечних фізико-геологічних процесів.

Проаналізовано світовий досвід і перспективи застосування в Україні сейсмічного методу під час пошуків, розвідки та видобування метану вугільних покладів. Показано, що сприятливі умови для успіху методу необхідно закладати ще за польових умов, де потрібні широкоазимутальні багатокомпонентні спостереження з достатньо великими відстанями джерело - приймач. Це дає змогу вилучати із сейсмічних даних на етапах обробки та інтерпретації інформацію про тріщинуваті зони вугленосних відкладів, які є найперспективнішими для скупчення та видобутку вугільного метану. Надано аналіз геологічних і просторових закономірностей розподілу метану у вугільних відкладах Донбасу.

Проаналізовано проблеми видобування метану вугленосних формацій, пов'язані зі своєрідністю його колекторів у вугленосних товщах. Обгрунтовано необхідність включення у геологорозвідувальний процес сейсморозвідувальних методів для визначення оптимальних місць закладання газодобувних свердловин, що підтверджено конкретним прикладом результатів досліджень.

Констатовано єдність природи джерел сил, під дією яких відбувалося утворення тектонічних структур Землі в попередні геологічні епохи та виникають сучасні землетруси. Відзначено неспроможність сучасних уявлень про ендогенні джерела цих сил. Обгрунтовано нові уявлення, згідно з якими джерелом сил, що ініціює розглянуті геодинамічні процеси, є глобальне поле напружень, яке виникає у тектоносфері Землі внаслідок взаємодії нашої планети з навколишніми космічними полями.